топонімія
ТОПОНІ́МІЯ, ї, ж. Сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території.
З усіх категорій лексики саме топонімія найвиразніше зберігає безпосередні й реальні співвідношення між явищами мови й різними сторонами суспільного життя (Мовозн., XIV, 1957, 63);
Притчі й легенди [І. Франка] становлять інтерес своєю топонімією та антропонімією, що вказує на літературно-мовні джерела цих творів (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 504).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топонімія — топоні́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- топонімія — Назовництво географічне Словник чужослів Павло Штепа
- топонімія — ТОПОНІ́МІЯ, ї, ж. Сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території... Словник української мови у 20 томах
- топонімія — -ї, ж. 1》 Сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території. 2》 Розділ ономастики, який вивчає власні імена – назви географічних об'єктів. Великий тлумачний словник сучасної мови