торгати
ТО́РГАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех. Тягнути ривками, посмиками, різкими рухами; шарпати.
Тітки довго стукотіли та торгали дверима, аж замок та засув дзижчав (Н.-Лев., IV, 1956, 239);
Наполеон перестав писати і замислився. В голові настирливо дзвеніло, ніби хтось торгав туго натягнуту струну над вухом (Кочура, Зол. грамота, 1960, 90);
// Ворушити, смикати, термосити.
Застогнала Єлена й обвисла на воринню [воринні] непритомна. Прибіг малий Олексик, торгає… (Хотк., Довбуш, 1965, 175);
// Тріпати, шарпати (про вітер).
На вулиці вітер ухопив її в свої холодні обійми, торгав поли її кафтана, сипав їй у лице грудками глини, але вона не чула нічого (Фр., І, 1955, 78);
І торгав [вітер], і підносив криси високих капелюхів та розгортав поли одягу парубків, що йшли вулицею (Кобр., Вибр., 1954,164).
Значення в інших словниках
- торгати — то́ргати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- торгати — Смикати, сіпати, шарпати, тіпати, термосити, ворушити, (вітром) тріпати. Словник синонімів Караванського
- торгати — див. рвати Словник синонімів Вусика
- торгати — ТО́РГАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без прям. дод. Тягнути ривками, посмиками, різкими рухами; шарпати. Тітки довго стукотіли та торгали дверима, аж замок та засув дзижчав (І. Нечуй-Левицький); Наполеон перестав писати і замислився. Словник української мови у 20 томах
- торгати — Порушувати Словник застарілих та маловживаних слів
- торгати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех. Тягнути ривками, посмиками, різкими рухами; шарпати. || Ворушити, смикати, термосити. || Тріпати, шарпати (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
- торгати — СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил., РВА́ТИ підсил., МИ́КАТИ діал. (перев. Словник синонімів української мови
- торгати — То́ргати, -гаю, -гаєш, -гає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- торгати — То́ргати, -гаю, -єш гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк. Словник української мови Грінченка