торгати

ТО́РГАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех. Тягнути ривками, посмиками, різкими рухами; шарпати.

Тітки довго стукотіли та торгали дверима, аж замок та засув дзижчав (Н.-Лев., IV, 1956, 239);

Наполеон перестав писати і замислився. В голові настирливо дзвеніло, ніби хтось торгав туго натягнуту струну над вухом (Кочура, Зол. грамота, 1960, 90);

// Ворушити, смикати, термосити.

Застогнала Єлена й обвисла на воринню [воринні] непритомна. Прибіг малий Олексик, торгає… (Хотк., Довбуш, 1965, 175);

// Тріпати, шарпати (про вітер).

На вулиці вітер ухопив її в свої холодні обійми, торгав поли її кафтана, сипав їй у лице грудками глини, але вона не чула нічого (Фр., І, 1955, 78);

І торгав [вітер], і підносив криси високих капелюхів та розгортав поли одягу парубків, що йшли вулицею (Кобр., Вибр., 1954,164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торгати — то́ргати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. торгати — Смикати, сіпати, шарпати, тіпати, термосити, ворушити, (вітром) тріпати. Словник синонімів Караванського
  3. торгати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  4. торгати — ТО́РГАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без прям. дод. Тягнути ривками, посмиками, різкими рухами; шарпати. Тітки довго стукотіли та торгали дверима, аж замок та засув дзижчав (І. Нечуй-Левицький); Наполеон перестав писати і замислився. Словник української мови у 20 томах
  5. торгати — Порушувати Словник застарілих та маловживаних слів
  6. торгати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех. Тягнути ривками, посмиками, різкими рухами; шарпати. || Ворушити, смикати, термосити. || Тріпати, шарпати (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. торгати — СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил., РВА́ТИ підсил., МИ́КАТИ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  8. торгати — То́ргати, -гаю, -гаєш, -гає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. торгати — То́ргати, -гаю, -єш гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк. Словник української мови Грінченка