торох
ТОРО́Х, виг.
1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо.
2. розм. Уживається як присудок за знач. торо́хнути й торо́хнутися.
Гуде, свистить, несеться піка, Як зверху за курчам шульпіка, Торох Рутульця в лівий бік! (Котл., І, 1952, 294);
Коли це вчора, тільки що щедрівників та Меланку одбули, чую — щось торох у вікно (Л. Янов., І, 1959, 463).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торох — торо́х вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- торох — див. бух Словник синонімів Вусика
- торох — ТОРО́Х, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2. розм. Уживається як присудок за знач. торо́хнути й торо́хнутися. Гуде, свистить, несеться піка, Як зверху за курчам шульпіка, Торох Рутульця в лівий бік!... Словник української мови у 20 томах
- торох — I тор`охвиг. 1》 Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. торохнути й торохнутися. II т`орох-у, ч. Стукіт, грюкіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торох — То́рох, -ху м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі? Чуб. III. 213. --------------- Торо́х! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Котл. Ен. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить. Г. Барв. 272. Словник української мови Грінченка