1. Словник української мови в 11 томах

торохтій

ТОРОХТІ́Й, я́, ч., зневажл. Той, хто багато, безперестанку й швидко говорить; базіка, балакун.

— Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій (Н.-Лев., III, 1956, 52);

Я вже зараз не якийсь шибеник, лихотворець [лиходій],.. торохтій,.. а батькові-матері помічник, який може і на людей подивитися і себе показати (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торохтій — торохті́й іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. торохтій — Тарахкало, балакун, (базіка) БАЗІКА, талалай, р. цвентюх, перебендя. Словник синонімів Караванського
  3. торохтій — див. балакучий; мотоцикл Словник синонімів Вусика
  4. торохтій — [тороухт’ій] -рохт'ійа, ор. -рохт'ійем, м. (на) -рохт'ійев'і/-рохт'ійу, кл. -т'ійу, мн. -рохт'ійі, -рохт'ійіў Орфоепічний словник української мови
  5. торохтій — ТОРОХТІ́Й, я́, ч., зневажл. Той, хто багато, безперестанку й швидко говорить; базіка, балакун. – Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій (І. Нечуй-Левицький); Я вже зараз не якийсь шибеник, лихотворець [лиходій], .. торохтій, .. Словник української мови у 20 томах
  6. торохтій — -я, ч., зневажл. Той, хто багато, безперестанку й швидко говорить; базіка, балакун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. торохтій — БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм. Словник синонімів української мови
  8. торохтій — Торохтій, -тія м. Крикунъ, пустозвонь. Шейк. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой. Шейк. Словник української мови Грінченка