1. Словник української мови в 11 томах

торочитися

ТОРОЧИ́ТИСЯ, о́читься, недок.

1. Обтріпуватися по краях (про тканину).

Тканина торочиться.

2. діал. Снуватися (про нитки).

*Образно. Гадки торочилися разом з ниткою, що тягнулася з клубка (Кобр., Вибр., 1954, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торочитися — Статися, подіятися [V] Словник з творів Івана Франка
  2. торочитися — торочи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. торочитися — ТОРОЧИ́ТИСЯ, о́читься, недок. 1. Обтріпуватися по краях (про тканину). Тканина торочиться. 2. діал. Снуватися (про нитки). * Образно. Гадки торочилися разом з ниткою, що тягнулася з клубка (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
  4. торочитися — -очиться, недок. 1》 Обтріпуватися по краях (про тканину). 2》 діал. Снуватися (про нитки). Великий тлумачний словник сучасної мови