1. Словник української мови в 11 томах

тороччя

ТОРО́ЧЧЯ, я, с., збірн. Те саме, що торочки́ 1.

Мати, мовчазна й похмура, обв’язавши голову старою хусткою з довгим тороччям, безкінечними хвилинами дивилася в вікно (Десняк, Опов.., 1951, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тороччя — торо́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тороччя — ТОРО́ЧЧЯ, я, с., збірн. Те саме, що торочки́ 1. Мати, мовчазна й похмура, обв'язавши голову старою хусткою з довгим тороччям, безкінечними хвилинами дивилася в вікно (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
  3. тороччя — -я, с., збірн. Те саме, що торочки 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тороччя — ТОРОЧКИ́ (ряд кінців ниток на краю тканини), ТОРО́ЧЧЯ, ТОРОКИ́, БАХРОМА́, ФРЕ́НЗЛІ діал., ПАЦЬО́РКИ діал. Серед поля — продовгуватий дубовий стіл, покритий білою скатертиною з шовковими торочками (І. Словник синонімів української мови