торцювання
ТОРЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. торцюва́ти.
Стругання торцевих поверхонь деталей з деревини, коли волокна перерізуються під кутом 45-90°, називається торцюванням (Гурток «Умілі руки..», 1955, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торцювання — торцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- торцювання — ТОРЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. торцюва́ти. Стругання торцевих поверхонь деталей з деревини, коли волокна перерізуються під кутом 45 –90°, називається торцюванням (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- торцювання — -я, с., спец. Дія за знач. торцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови