торцювання

ТОРЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. торцюва́ти.

Стругання торцевих поверхонь деталей з деревини, коли волокна перерізуються під кутом 45-90°, називається торцюванням (Гурток «Умілі руки..», 1955, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торцювання — торцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. торцювання — ТОРЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. торцюва́ти. Стругання торцевих поверхонь деталей з деревини, коли волокна перерізуються під кутом 45 –90°, називається торцюванням (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. торцювання — -я, с., спец. Дія за знач. торцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови