1. Словник української мови в 11 томах

торшер

ТОРШЕ́Р, а, ч. Світильник на високій підставці, який стоїть на підлозі.

Ніяка буря не може вдертися в цю велику кімнату, де освітлений лампою великого торшера зараз непорушно сидить, читаючи газету, старий Комаренко (Собко, Срібний корабель, 1961, 161);

У куточку для відпочинку добре поставити торшер (Веч. Київ, 4.ІІ 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торшер — торше́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. торшер — [торшер] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy Орфоепічний словник української мови
  3. торшер — торше́р (франц. torchere, від torche – факел) високий світильник, що стоїть на підлозі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. торшер — ТОРШЕ́Р, а, ч. Світильник на високій підставці, який стоїть на підлозі. Ніяка буря не може вдертися в цю велику кімнату, де освітлений лампою великого торшера зараз непорушно сидить, читаючи газету, старий Комаренко (В. Собко); У куточку для відпочинку добре поставити торшер (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. торшер — -а, ч. Світильник на високій підставці, який стоїть на підлозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. торшер — (фр. — факел) Переносний високий напільний світильник (порівн. бужеро, жирандоль, канделябр). Архітектура і монументальне мистецтво