1. Словник української мови в 11 томах

тоскно

ТО́СКНО, рідко. Присл. до то́скний.

Лиш ген-ген.. тужно, тоскно, мелодійно грає гуцул на трембіті… (Хотк., II, 1966, 33);

// у знач. присудк. сл.

Од того жалібного виття і нявчання тоскно стало на серці у Марка (Трубл., Мандр., 1938, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тоскно — то́скно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. тоскно — ТО́СКНО, рідко. Присл. до то́скний. Лиш ген-ген .. тужно, тоскно, мелодійно грає гуцул на трембіті... (Г. Хоткевич); // у знач. присудк. сл. Од того жалібного виття і нявчання тоскно стало на серці у Марка (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
  3. тоскно — рідко. Присл. до тоскний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тоскно — Тоскно нар. Тоскливо, грустно. Не хиляйся, сосно, бо й так мені тоскно. Гол. І. 192. Словник української мови Грінченка