1. Словник української мови в 11 томах

травневий

ТРАВНЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до тра́вень;

// Який відбувся, трапився у травні.

Догоряють промені останні у багрових одблисках заграв. Милий дівчини в травневому повстанні З барикади в ворога стріляв (Дмит., Вірші.., 1949, 180);

// Який буває в травні; весняний, теплий.

О, як цвіте оця земля травнева, Ця батьківщина людської весни! (Бажан, Вибр., 1940, 94);

[Ліда:] Травнева ніч і яблуні… Сп’яніти можна… (Корн., І, 1955, 98);

Травнева гроза; Травневий дощ.

2. розм. Те саме, що першотравне́вий 2.

Ото був день, єдиний день святковий, Коли на сонці він [вишитий узір] запломенів, Осяяний, співучий, пурпуровий, Немов маленький стяг травневих днів (Бажан, Роки, 1957, 251);

Травневе свято.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травневий — травне́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. травневий — [траўневией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. травневий — ТРАВНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до тра́вень. Відчини своє віконце, хай до хати зайде сонце .. у травневі дні (Ю. Рибчинський); // Який відбувся, трапився у травні. Догоряють промені останні у багрових одблисках заграв. Словник української мови у 20 томах
  4. травневий — -а, -е. Прикм. до травень. || Який відбувся, трапився у травні. || Який буває у травні; весняний, теплий. Травнева гроза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. травневий — Травне́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. травневий — Травневий, -а, -е Майскій. Словник української мови Грінченка