1. Словник української мови в 11 томах

трак

ТРАК, а, ч., спец. Кільце гусениці трактора, танка тощо.

Клацаючи натертими до блиску траками, вони [танки] летять на батарею (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 534);

Від озера до озера, з села і до села Під траками бульдозера дорога пролягла (Дор., Єдність, 1950, 71);

Трактор гінко виїжджає з розчинених навстіж дверей майстерні. Він весело вицокує траками гусениць (Рад. Укр., 11.I 1973, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трак — трак іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трак — (англ. track, букв. – слід) ланка гусеничного ланцюга. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. трак — ТРАК, а, ч., спец. Кільце гусениці трактора, танка тощо. Клацаючи натертими до блиску траками, вони [танки] летять на батарею (М. Стельмах); Від озера до озера, з села і до села Під траками бульдозера дорога пролягла (П. Словник української мови у 20 томах
  4. трак — -а, ч., спец. Лапка гусениці трактора, танка тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови