трактирник

ТРАКТИ́РНИК, а, ч., заст. Власник, господар трактиру.

У городі Львові в трактирників тих І пива за гроші [можна] дістати (Фр., XIII, 1954, 422).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трактирник — тракти́рник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. трактирник — ТРАКТИ́РНИК, а, ч., заст. Власник, господар трактиру. У городі Львові в трактирників тих І пива за гроші [можна] дістати (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. трактирник — -а, ч., заст. Власник, господар трактиру. Великий тлумачний словник сучасної мови