траурний

ТРА́УРНИЙ, а, е.

1. Стос. до трауру, пов’язаний з трауром.

Нарешті цей мотив переходить до басів, а слідом за ним з’являються смутні акорди траурного маршу тромбонів (Мист., 1, 1959, 27);

Портрет генерала у траурній рамі — Обличчя спокійне, вродливе, ясне (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 86);

Усе ж тривога вляглася в ньому тільки тоді, коли вечірні газети вийшли з траурним повідомленням (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 179);

Вони [вельможні пані] сушили очі хустинками з чорними траурними бережками (Смолич, II, 1958, 118);

Траурні ризи; *Образно. Зривається листя і падає, пада… Це осінь танцює свій траурний вальс… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 316).

2. Те саме, що похоро́нний 1.

Набальзамоване тіло царя возили на спеціальній колісниці по всіх підвладних йому племенах. Кожне плем’я приєднувалося до траурної процесії, проявляючи при цьому всі вияви скорботи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160);

Під’їхав секретар райкому Петро Йосипович Бунчук. Знявши капелюха, приєднався до траурного почту (Зар., На.. світі, 1967, 47);

Траурний мітинг.

3. перен. Сумний, смутний, скорботний.

В хутір Ковбики приїхали в траурному мовчанні, один Тимко весело підморгував хутірським дівчатам, що, розпалені цікавістю, п’ялися на тини, та чарував їх своїми бісячими очима (Тют., Вир, 1964, 91);

// Який виражає скорботу, тугу.

Траурне обличчя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. траурний — тра́урний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. траурний — (спів) похоронний, жалобний, жалібний, П. сумний, смутний, скорботний Словник синонімів Караванського
  3. траурний — [траўрнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. траурний — ТРА́УРНИЙ, а, е. 1. Стос. до трауру, пов'язаний з трауром. Нарешті цей мотив переходить до басів, а слідом за ним з'являються смутні акорди траурного маршу тромбонів (з наук. літ.); Портрет генерала у траурній рамі – Обличчя спокійне, вродливе, ясне (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. траурний — -а, -е. 1》 Стос. до трауру, пов'язаний з трауром. Траурні ризи. 2》 Те саме, що похоронний 1). Траурний мітинг. 3》 перен. Сумний, смутний, скорботний. || Який виражає скорботу, тугу. Траурне обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. траурний — ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Словник синонімів української мови
  7. траурний — Тра́урний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)