1. Словник української мови в 11 томах

трафарет

ТРАФАРЕ́Т, у, ч.

1. Платівка з картону, металу тощо, у якій прорізано малюнки, літери або цифри для їх швидкого відтворення на якійсь поверхні.

Здавалося, їх [людей у сірому] за одним трафаретом вирізали з паперу і розфарбували сірою і чорною фарбами (Ів., Вел. очі, 1956, 22);

Всі ці способи декорування виконують художники цеху індивідуально, від руки і без застосування будь-яких трафаретів, що підвищує художню цінність виробів (Матеріали з етногр.., 1956, 17);

Цей процес [гравіювання] здійснюють на гравірувальних верстатах. На станині верстата змонтований пантограф, за допомогою якого наносять зображення з трафарету на виріб (Технол. різального інстр., 1959, 198);

// Малюнки, літери тощо, зроблені за допомогою такого приладу.

По трафарету впізнав [хлопець] червоноармійця свого полку (Сміл., Зустрічі, 1936, 8);

Господарка запрошує в дім. Тут все милує око. На вікнах — тюлеві занавіски, на стінах — трафарет (Рад. Укр., 19.VI 1959, 4);

*У порівн. Сотні тисяч звуглених людей — оце Хіросіма. Хіросіма — це коли балки сталеві плавились, і черепиця скипалась у груддя шлаку, і вишивка відбилася, мов трафарет, на живих жіночих плечах… (Гончар, Тронка, 1963, 216).

2. перен. Загальноприйнятий або визнаний зразок, що його наслідують звичайно сліпо; шаблон, штамп.

Халупи скрізь одинакі [однакові]. Збудовані по трафарету [за трафаретом] (Вас., Незібр. тв., 1941, 205);

Не треба розуміти слово постійний епітет в негативному розумінні, як щось застигле, як ворожий справжньому мистецтву трафарет (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 30);

Грамоти звичайно писалися за певним трафаретом (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 48);

Де трафарет — там поезія глухне., думка в’яне, почуття зника (Літ. газ., 12.І 1962, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трафарет — трафаре́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трафарет — П. шабльон, штамп, стереотип, сов. шаблон, п! СТАНДАРТ Словник синонімів Караванського
  3. трафарет — [трафарет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. трафарет — Зразок, див. шаблон, модель, макета, (переносно) узвичаєне, утерте Словник чужослів Павло Штепа
  5. трафарет — трафаре́т (італ. traforetto, зменш. від traforo – свердлення, проколювання) 1. Платівка з картону, металу тощо, в якій прорізано малюнки, літери чи цифри, щоб їх можна було швидко на щось наносити. 2. Переносно – зразок, що його надто часте наслідують. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. трафарет — ТРАФАРЕ́Т, у, ч. 1. Платівка з картону, металу тощо, у якій прорізано малюнки, літери або цифри для їх швидкого відтворення на якійсь поверхні. Здавалося, їх [людей у сірому] за одним трафаретом вирізали з паперу і розфарбували сірою і чорною фарбами (О. Словник української мови у 20 томах
  7. трафарет — -у, ч. 1》 Платівка з картону, металу тощо, у якій прорізано малюнки, літери або цифри для їх швидкого відтворення на якійсь поверхні. || Малюнки, літери тощо, зроблені за допомогою такого приладу. 2》 перен. Загальноприйнятий або визнаний зразок, що його наслідують звичайно сліпо; шаблон, штамп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. трафарет — ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн. Словник синонімів української мови
  9. трафарет — Трафаре́т, -ту; -ре́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)