1. Словник української мови в 11 томах

трахеїт

ТРАХЕЇ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки трахеї, що супроводжується запаленням верхніх дихальних шляхів.

У хронічних алкоголіків відбуваються різкі й тяжкі розлади в роботі внутрішніх органів, настає катаральний стан дихальних шляхів — трахеїти, бронхіти (Наука.., 10, 1958, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трахеїт — трахеї́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трахеїт — (мед.) дихавкозапал Словник чужослів Павло Штепа
  3. трахеїт — Запалення слизової оболонки трахеї. Спричинюється охолодженням, деякими захворюваннями, палінням тютюну тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. трахеїт — ТРАХЕЇ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки трахеї, що супроводжується запаленням верхніх дихальних шляхів. У хронічних алкоголіків відбуваються різкі й тяжкі розлади в роботі внутрішніх органів, настає катаральний стан дихальних шляхів – трахеїти, бронхіти (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. трахеїт — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки трахеї, що супроводжується запаленням верхніх дихальних шляхів. Великий тлумачний словник сучасної мови