трахкати
ТРА́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Утворювати різкі, переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху або під час роботи, руху тощо; торохкати (у 1 знач.).
Трахкаючи колесами, пароплав поспішив до пристані (Коп., Вибр., 1953, 439);
Трахкали розкотисті постріли;
// безос. Стріляти.
Трахкало десь збоку. Над головою хурчали осколки й опадали, гупаючи, мов груші (Гончар, III, 1959, 47).
2. Сильно, з гуркотом ударяти, стукати; торохкати (у 2 знач.).
Трахкало в розмаху дерево об дерево (Хотк., II, 1966, 220).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трахкати — тра́хкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- трахкати — див. гриміти; стукати Словник синонімів Вусика
- трахкати — див. грохати, колотити, трахати Словник чужослів Павло Штепа
- трахкати — ТРА́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Утворювати різкі, переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху або під час роботи, руху тощо; торохкати (у 1 знач.). Трахкаючи колесами, пароплав поспішив до пристані (О. Словник української мови у 20 томах
- трахкати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Утворювати різкі, переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху або під час роботи, руху тощо; торохкати (у 1 знач.). || безос. Стріляти. 2》 Сильно, з гуркотом ударяти, стукати; торохкати (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- трахкати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови