1. Словник української мови в 11 томах

требуватися

ТРЕ́БУВАТИСЯ, ується, недок., діал. Бути потрібним, необхідним.

— Вечором приходжу я на квартиру до комкора, він побачив мене, налив мені чаю і каже: «Ну, викладайте, що ви там таке придумали?» Я показав план і говорю, що требується мені форма фінського офіцера (Тют., Вир, 1964, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. требуватися — тре́буватися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. требуватися — ТРЕ́БУВАТИСЯ, ується, недок., діал. Бути потрібним, необхідним. Я показав план і говорю, що требується мені форма фінського офіцера (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. требуватися — -ується, недок., діал. Бути потрібним, необхідним. Великий тлумачний словник сучасної мови