1. Словник української мови в 11 томах

тремтливо

ТРЕМТЛИ́ВО. Присл. до тремтли́вий.

Жита заваготіли тремтливо (Тич., III, 1947, 40);

В саду ще тремтливо догоряли останні промені, а вже в кутку поміж вишнями синіли надвечірні сутінки (Кочура, Родина.., 1962, 7);

Чоловіки й жінки, старі й підлітки стояли збитими гуртами на вулицях та воротах і тремтливо дивились на скривавлене небо (Козл., На переломі, 1947, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тремтливо — тремтли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тремтливо — ТРЕМТЛИ́ВО. Присл. до тремтли́вий. Жита заваготіли тремтливо (П. Тичина); В саду ще тремтливо догоряли останні промені, а вже в кутку поміж вишнями синіли надвечірні сутінки (П. Словник української мови у 20 томах
  3. тремтливо — Присл. до тремтливий. Великий тлумачний словник сучасної мови