1. Словник української мови в 11 томах

трепетливо

ТРЕПЕТЛИ́ВО, рідко. Присл. до трепетли́вий.

Над низько спиленими пнями піднялася вінками буйна памолодь, пахло нерозквітлим чебрецем; трепетливо шумувала в безвітрі полохлива осичина (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 896);

Моя душа трепетливо лізла в п’ятки (Ковінька, Як мене купали.., 1958, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трепетливо — трепетли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. трепетливо — ТРЕПЕТЛИ́ВО, рідко. Присл. до трепетли́вий. Над низько спиленими пнями піднялася вінками буйна памолодь, пахло нерозквітлим чебрецем; трепетливо шумувала в безвітрі полохлива осичина (М. Стельмах); Моя душа трепетливо лізла в п'ятки (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
  3. трепетливо — рідко. Присл. до трепетливий. Великий тлумачний словник сучасної мови