трепетно

ТРЕ́ПЕТНО, ТРЕ́ПІТНО. Присл. до тре́петний, тре́пітний.

А було ж воно [кохання], було, та й розійшлося, мов туман по долині. І вже не такими жаданими стають вечори, і не так трепетно сяють зорі (Стельмах, І, 1962, 202);

Серце колотилося трепетно від солодких передчуттів… (Смолич, Театр.., 1946, 122);

На душі було легко, трепітно, радісно… (Ряб., Золототисячник, 1948, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трепетно — тре́петно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. трепетно — ТРЕ́ПЕТНО, ТРЕ́ПІТНО. Присл. до тре́петний, тре́пітний. А було ж воно [кохання], було, та й розійшлося, мов туман по долині. І вже не такими жаданими стають вечори, і не так трепетно сяють зорі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. трепетно — трепітно. Присл. до трепетний, трепітний. Великий тлумачний словник сучасної мови