1. Словник української мови в 11 томах

третьорядний

ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ, а, е. Який не має великого значення; не дуже добрий, посередній; неосновний.

Не раз відзначалося, що Шевченка до Жовтня перекладали на російську мову майже виключно другорядні і третьорядні перекладачі (Рильський, III, 1956, 106);

Численні персонажі, незалежно від того, були вони основними чи третьорядними, мають свою мовну характеристику (Рад. літ-во, 2, 1961, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. третьорядний — третьоря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. третьорядний — ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ, а, е. Який не має великого значення; не дуже добрий, посередній; неосновний. Залітають сюди й погані баси – невдачники з міста й дебютантки – балерини й третьорядні скрипники (М. Словник української мови у 20 томах
  3. третьорядний — -а, -е. Який не має великого значення; не дуже добрий, посередній; неосновний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. третьорядний — НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. третьорядний — Третьоря́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)