трибонік

ТРИБО́НІК, а, ч. Той, хто займається трибонікою.

Великі надії спеціалісти покладають на розроблену трибоніками теорію використання повітря для змащування деталей (Наука.., 1, 1971, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трибонік — трибо́нік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трибонік — ТРИБО́НІК, а, ч. Той, хто займається трибонікою. Великі надії спеціалісти покладають на розроблену трибоніками теорію використання повітря для змащування деталей (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. трибонік — -а, ч. Фахівець із трибоніки. Великий тлумачний словник сучасної мови