трибунка
ТРИБУ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трибу́на.
Генерал Гроулі підійшов до спеціально зробленої невисокої трибунки, зійшов на неї і прибрав величну позу (Собко, Серце, 1952, 86);
— З усіх архітектурних споруд одна стоїть… маленька дерев’яна трибунка, видно, до Жовтневих поставили (Гончар, Тронка, 1963, 210).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трибунка — трибу́нка іменник жіночого роду мала трибуна Орфографічний словник української мови
- трибунка — ТРИБУ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трибу́на. Генерал Гроулі підійшов до спеціально зробленої невисокої трибунки, зійшов на неї і прибрав величну позу (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
- трибунка — -и, ж. Зменш.-пестл. до трибуна. Великий тлумачний словник сучасної мови