1. Словник української мови в 11 томах

тривалість

ТРИВА́ЛІСТЬ, лості, ж.

1. Абстр. ім. до трива́лий 1.

Маєш усе це признати, як хочеш на сталій основі Світ утвердити і вічну тривалість йому забезпечить. Щоб не схитнулася цілість речей у підвалинах власних (Зеров, Вибр., 1966, 184);

Досвід, набутий при космічних польотах товаришів Гагаріна й Титова, дав змогу всебічно підготувати космонавтів Ніколаєва й Поповича до польоту значно більшої тривалості (Рад. Укр., 15.VІІІ 1962, 2);

А муж її теж, очевидно, пройнявся повагою перед глибиною й тривалістю такого почуття — він навіть приятелював з Яцьком-партизаном (Крот., Сини.., 1948, 46).

2. Час, період, строк, протягом якого щось діє, відбувається, існує.

Середня тривалість життя населення в СРСР різко збільшиться порівняно з дореволюційним часом (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 34);

Математики заздалегідь з великою точністю обчислюють висоту і тривалість припливів в океані (Наука.., 10, 1965, 12);

З розвитком техніки праця стає дедалі легшою, скорочується її тривалість (Ком. Укр., 12, 1967, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тривалість — трива́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тривалість — див. час Словник синонімів Вусика
  3. тривалість — [триевал'іс'т'] -лос'т'і, ор. -л'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. тривалість — Довгочасність звучання. Абсолютна Т. вимірюється в часі (секунди, хвилини і т.д.). Відносна Т. визначається співвідношенням звуків, вираженим у ритмі та метрі. Основною позначкою... Словник-довідник музичних термінів
  5. тривалість — ТРИВА́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Абстр. ім. до трива́лий 1. Маєш усе це признати, як хочеш на сталій основі Світ утвердити і вічну тривалість йому забезпечить. Щоб не схитнулася цілість речей у підвалинах власних (М. Словник української мови у 20 томах
  6. тривалість — -лості, ж. 1》 Абстр. ім. до тривалий 1). 2》 Час, період, строк, протягом якого щось діє, відбувається, існує. 3》 муз. Час, що його займає звук або пауза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тривалість — Трива́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тривалість — Тривалість, -лости ж. 1) Бодрость, бодрое состояніе, сила въ тѣлѣ. Як не їсть чоловік довго скоромної страви, так нема й тривалости. Камен. у. 2) Прочность. Словник української мови Грінченка