1. Словник української мови в 11 томах

тримісний

ТРИМІ́СНИЙ, а, е. Який має три місця.

Глоба замовив на дев’ять годин ранку завтрашнього дня маленького тримісного човна (Собко, Скеля.., 1961, 92);

У Радянському Союзі на орбіту супутника Землі новою потужною ракетою-носієм вперше в світі виведений тримісний пілотований космічний корабель «Восход» (Рад. Укр., 13.Х 1964, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тримісний — тримі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тримісний — [трием’існией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. тримісний — ТРИМІ́СНИЙ, а, е. Який має три місця. Глоба замовив на дев'ять годин ранку завтрашнього дня маленького тримісного човна (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  4. тримісний — -а, -е. Який має три місця. Великий тлумачний словник сучасної мови