1. Словник української мови в 11 томах

триніг

ТРИНІ́Г, но́га, ч., рідко. Те саме, що трині́жок.

Ярослав блукав безлюдним парком, йому хотілося пити, він помітив поставленого на триніг шланга, з якого пружинистою цівкою струменіла на квітник вода (Мушк., День.., 1967, 34);

Кассандра пише Сівілінську книгу на довгому пергаменті. Коло неї великий триніг з запаленим куривом (Л. Укр., II, 1951, 255);

Цар встав з тринога і пішов.. до свого намету (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 485).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триніг — трині́г іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. триніг — ТРИНІ́Г, но́га, ч., рідко. Те саме, що трині́жок. Ярослав блукав безлюдним парком, йому хотілося пити, він помітив поставленого на триніг шланга, з якого пружинистою цівкою струменіла на квітник вода (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. триніг — -нога, ч., рідко. Те саме, що триніжок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. триніг — ТРИНІ́ЖОК (підставка або стілець на трьох ніжках), ТРИНО́ГА, ТРИНО́ГИ, ТРИНІ́Г, ТАГА́Н (для підвішування казана). П'ятірка сивих плотарів Сиділа в тінях яворів, Варила кашу на триніжку (А. Словник синонімів української мови