1. Словник української мови в 11 томах

трискладовий

ТРИСКЛАДО́ВИЙ, а, е, грам., літ. Який має три склади, в якому налічується три склади.

Група трискладових повноголосних іменників І відміни з наголошеним середнім складом характеризується постійним наголосом (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 129);

Найрідше вживана в українських народних піснях трискладова рима з наголосом на третьому складі від кінця римованих синтаксичних цілостей (Муз. праці, 1970, 77).

∆ Трискладо́ві [віршові́] ро́зміри — у силабо-тонічному віршуванні — віршові розміри, що грунтуються на стопах, які складаються з трьох складів, а саме: дактиль, амфібрахій, анапест.

Розміщення наголосів у коломийковому розмірі — вільне, не подібне ні до ямба, ні до хорея, ні до одного з трискладових розмірів (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трискладовий — трискладо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трискладовий — ТРИСКЛАДО́ВИЙ, а, е, лінгв., літ. Який має три склади, в якому налічується три склади. Група трискладових повноголосних іменників І відміни з наголошеним середнім складом характеризується постійним наголосом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. трискладовий — -а, -е, грам., літ. Який має три склади, в якому налічується три склади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трискладовий — Трискладо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)