тройзілля
ТРОЙЗІ́ЛЛЯ, ТРІЙЗІ́ЛЛЯ, я, с.
1. розм. Народна назва деяких рослин (перев. конюшини лучної, братиків та ін.).
Завтра свято Івана Купала, і Марилька прибирає, устеляє підлогу зеленою лепехою, кладе на підвіконня тройзілля (Забашта, Пісня.., 1961, 192);
*У порівн. Мов прекраснеє трійзілля, Поміж поїздом [мисливців] ясніли Три вродливиці (Л. Укр., IV, 1954, 172).
2. фольк. Приворотень (переважно любка дволиста і любисток).
— Котрий мені тройзілля достане, Той зо мною до шлюбу стане (Чуб., V, 1874, 386).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тройзілля — тройзі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тройзілля — ТРОЙЗІ́ЛЛЯ, ТРІЙЗІ́ЛЛЯ, я, с. 1. розм. Народна назва деяких рослин (перев. конюшини лучної, братиків та ін.). Завтра свято Івана Купала, і Марилька прибирає, устеляє підлогу зеленою лепехою, кладе на підвіконня тройзілля (Л. Забашта); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- тройзілля — трійзілля, -я, с. 1》 розм. Народна назва деяких рослин (перев. конюшини лучної, братиків та ін.). 2》 фольк. Приворотень (перев. любка дволиста і любисток). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тройзілля — ТРОЙЗІ́ЛЛЯ (ТРІЙЗІ́ЛЛЯ) розм. (народна назва конюшини, братиків тощо), ТРОЙЗІ́Л (ТРОЙЗІ́ЛЬ) розм., ПРИ́ВОРОТЕНЬ розм., ПРИВОРОТЗІ́ЛЛЯ розм., ТРОЯ́КЕ ЗІ́ЛЛЯ розм. Словник синонімів української мови