1. Словник української мови в 11 томах

тролейкар

ТРОЛЕЙКА́Р, а, ч. Самохідний вантажний візок з електричним двигуном, що живиться струмом від підвісних контактних проводів.

По сірому асфальту шинами шуршать блакитні тролейбуси і автобуси.. Обіч пливуть, мов баржі по річці, тролейкари, навантажені дровами чи головками капусти (Панч, На калин. мості, 1965, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тролейкар — тролейка́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тролейкар — тролейка́р (англ. trolleycar, від trolley – тролей і car – візок) самохідний безрейковий вантажний візок, електродвигун якого живиться від підвісних контактних проводів. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тролейкар — ТРОЛЕЙКА́Р, а, ч. Самохідний вантажний візок з електричним двигуном, що живиться струмом від підвісних контактних проводів. По сірому асфальту шинами шуршать блакитні тролейбуси і автобуси .. Обіч пливуть, мов баржі по річці, тролейкари, навантажені дровами чи головками капусти (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  4. тролейкар — -а, ч. Самохідний вантажний візок з електричним двигуном, що живиться струмом від підвісних контактних дротів. Великий тлумачний словник сучасної мови