трос
ТРОС, а, ч. Канат з рослинного або штучного волокна, а також із сталевого дроту.
Три машини, що поїхали повз озеро за спортивною машиною, повернулися, ведучи її на тросі (Смолич, І, 1958, 100);
Коли це раптом обірвався сталевий трос, і швидка течія понесла пором до страшного водоспаду (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 59);
З висоти щогли спадає якийсь обірваний трос, бовтається в повітрі (Гончар, Тронка, 1963, 236);
[Волошин:] Оці вагонетки на дамбу самі по тросах ходитимуть (Баш, П’єси, 1958, 100).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трос — трос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- трос — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
- трос — див. канат, бечова, вірьовка Словник чужослів Павло Штепа
- трос — (голл. tros) загальна назва канатів, товстіших за 25 мм. Виготовляють Т. з рослинних або штучних волокон, з сталевого дроту. Словник іншомовних слів Мельничука
- трос — ТРОС, а, ч. Канат з рослинного або штучного волокна, а також із сталевого дроту. Три машини, що поїхали повз озеро за спортивною машиною, повернулися, ведучи її на тросі (Ю. Словник української мови у 20 томах
- трос — (-а) ч.; нарк. Вена. ПСУМС, 70. Словник жарґонної лексики української мови
- трос — -а, ч. Канат з рослинного або штучного волокна, а також із сталевого дроту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трос — КАНА́Т (дуже товстий і міцний мотузок перев. з якогось волокна), КОДО́ЛА, ЛИ́НВА, ТРОС (міцний мотузок, зроблений перев. з дроту, який застосовують у мореплавстві та для технічних потреб); ФАЛ (для підняття вітрил, сигнальних прапорів тощо). Словник синонімів української мови