трохи-трохи
ТРО́ХИ-ТРО́ХИ, присл., розм. Зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато.
О, дайте людям трохи-трохи ласки (Кор., Поезії, 1967, 20);
// Ледве-ледве.
Ацетон для склеювання шматків плівки треба трохи-трохи нагріти в руці (Ю. Янов., II, 1958, 116).
Тро́хи-тро́хи не… — те саме, що Тро́хи не… ( див. тро́хи).
— Була без тебе [Енея] зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі богам (Котл., І, 1952, 253);
На заручинах Максим так нализався, що трохи-трохи не побив свого нареченого тестя (Мирний, І, 1949, 214).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трохи-трохи — тро́хи-тро́хи прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- трохи-трохи — див. мало Словник синонімів Вусика
- трохи-трохи — ТРО́ХИ-ТРО́ХИ, присл., розм. Зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато. О, дайте людям трохи-трохи ласки (В. Коротич); // Ледве-ледве. Ацетон для склеювання шматків плівки треба трохи-трохи нагріти в руці (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- трохи-трохи — присл., розм. Зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато. || Ледве-ледве. Великий тлумачний словник сучасної мови