1. Словник української мови в 11 томах

троцькіст

ТРОЦЬКІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник троцькізму.

Розгром троцькістів та їхніх прибічників — це була друга перемога конгресу. Бо цим ми вийшли на широкий шлях великої масової політики (Тич., III, 1957, 37);

Всупереч чітким вказівкам Леніна про створення в районі нейтральної зони регулярних, дисциплінованих частин Червоної Армії троцькісти, що пролізли до штабу дивізії й Реввійськради, намагалися за всяку ціну загальмувати формування цих частин (Скл., Легенд. начдив, 1957, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троцькіст — троцькі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. троцькіст — ТРОЦЬКІ́СТ, а, ч. Послідовник, представник троцькізму. Словник української мови у 20 томах
  3. троцькіст — -а, ч. Прибічник, послідовник троцькізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. троцькіст — Троцькі́ст, -та; -кі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)