1. Словник української мови в 11 томах

трошка

ТРО́ШКА, присл., діал. Трошки.

Лікар, адвокат, інженер — кожний з них може винайти в глибинах життя, в тайниках природи ще одну якусь невідому тайну, котра покорить йому трошка світа, зробить життя ширшим, згострить переживання (Хотк., II, 1966, 353);

Лис трошка з’їв, а решту сховав під себе (Фр., IV, 1950, 59);

// у знач. присудк. сл.

Де оре сошка, там хліба трошка (Номис, 1864, № 10144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трошка — див. мало Словник синонімів Вусика
  2. трошка — ТРО́ШКА, присл., діал. Трошки. Лікар, адвокат, інженер – кожний з них може винайти в глибинах життя, в тайниках природи ще одну якусь невідому тайну, котра покорить йому трошка світа, зробить життя ширшим, згострить переживання (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. трошка — присл., діал. Трошки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трошка — Тро́шка нар. ум. отъ троха. Словник української мови Грінченка