троюрідний

ТРОЮ́РІДНИЙ, а, е. Який перебуває в родинному зв’язку у третьому коліні по дідові або бабі.

— Приїздять до нас у гості сорочинські дядько й дядина.. Хоч вони нам і не дуже близькі родичі, якісь там троюрідні, та проте родичі (Вишня, II, 1956, 346).

Трою́рідна племі́нниця (небо́га) — дочка троюрідного брата, троюрідної сестри.

— І в мене є новина: княгиня видає заміж за якогось доктора свою троюрідну небогу чи вихованицю (Н.-Лев., IV, 1956, 113);

Трою́рідна сестра́ див. сестра́;

Трою́рідна ті́тка — троюрідна сестра батька або матері.

Він посилав нижайший поклін Грицькові Микитовичу і тітці троюрідній, Прісці Панасовні (Н.-Лев., І, 1956, 106);

Трою́рідний брат див. брат;

Трою́рідний дя́дько — троюрідний брат батька або матері;

Трою́рідний племі́нник (не́біж) — син троюрідного брата, троюрідної сестри.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троюрідний — трою́рідний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. троюрідний — див. родич Словник синонімів Вусика
  3. троюрідний — ТРОЮ́РІДНИЙ, а, е. Який перебуває в родинному зв'язку у третьому коліні по дідові або бабі. – Приїздять до нас у гості сорочинські дядько й дядина .. Хоч вони нам і не дуже близькі родичі, якісь там троюрідні, та проте родичі (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. троюрідний — -а, -е. Який перебуває в родинному зв'язку у третьому коліні по дідові чи бабі. Троюрідна сестра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. троюрідний — твоя́ ха́та мої́й ха́ті трою́рідний по́гріб, жарт. Дуже далека рідня або зовсім не родич. — Аякже, родич! Твоя хата моїй хаті троюрідний погріб,— відповів Остап (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  6. троюрідний — Трою́рідний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)