1. Словник української мови в 11 томах

троянський

ТРОЯ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до троя́нці й Тро́я.

Троянське плем’я все засіло Коло книжок, що аж потіло, І по-латинському гуло (Котл., І, 1952, 168);

[Іфігенія:] Чи він живий, Мій Ахіллес?.. Тепер уже не мій, Там, може, еллінка або троянська бранка Зове його своїм… (Л. Укр., І, 1951, 161);

Каже він [Еней] також узяти дари, що в руїні троянській З полум’я виніс (Зеров, Вибр., 1966, 240).

◊ Троя́нський кінь — про хитрі дії, підступні засоби боротьби тощо.

Троянським конем імперіалістичної буржуазії є ревізіонізм, ренегатство, що доходить до прямого ліквідаторства (Рад. Укр., 13.V 1971, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троянський — троя́нський прикметник троя́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. троянський — ТРОЯ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до троя́нці й Тро́я. Троянське плем'я все засіло Коло книжок, що аж потіло, І по-латинському гуло (І. Котляревський); [Іфігенія:] Чи він живий, Мій Ахіллес?.. Словник української мови у 20 томах
  3. троянський — -а, -е, іст. Прикм. до троянці й Троя. Троянський кінь — про хитрі дії, підступні засоби боротьби тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови