троїтися

ТРОЇ́ТИСЯ, трої́ться, недок.

1. Ділитися натроє, на три; виявлятися в трьох частинах.

В деяких сторонах України співають народні пісні гуртом, хором, причому голоси двояться й трояться, вторують собі взаємно і доповнюються, творячи деколи гармонію (Муз. праці, 1970, 444);

Вагони вже гуркотіли на дальніх стрілках, колія роздвоювалася, троїлася, поїзд підходив до великої станції (Кучер, Прощай.., 1957, 23).

2. Здаватися потрійним; потроюватися.

У п’яного все то двоїться, то троїться (Барв., Опов.., 1902, 299);

Він вихопив скрипку з Лукашевих рук.. Хлопчина аж не стямився; він дивився вслід батькові, і скрипка двоїлась і троїлась крізь сльози в очах (Донч., VI, 1957, 114).