1. Словник української мови в 11 томах

труднощі

ТРУ́ДНОЩІ, ів, мн.

1. Перешкоди, які вимагають великих зусиль для переборення, подолання.

Він довгі літа мусив боротися в різними труднощами, а почасти навіть з традиціями сусідськими, які виробились були за часів батька, а тепер підкопували господарство (Фр., І, 1955, 12);

// з означ. Нестатки.

Переборюючи матеріальні труднощі й перешкоди з боку поліції, Ленін організовує друкування і поширення більшовицьких видань (Біогр. Леніна, 1955, 137);

— Коли я борюкався з фінансовими труднощами.., то що ви тоді робили? Спішили, може, мені на допомогу? (Вільде, Сестри.., 1958, 147).

З вели́кими тру́днощами — ледве, насилу, через силу.

Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (Панч, Синів.., 1959, 11).

2. чого, які і без додатка. Скрутні, важкі обставини, умови, в яких щось відбувається, триває.

Він чесно йшов дорогою життя, в путі важкій у бурю і негоду не скаржився на труднощі походу (Гонч., Вибр., 1959, 303);

Неймовірні труднощі, невдачі і тяжкі втрати в перший період Великої Вітчизняної війни не зламали волю радянських людей до перемоги (Ком. Укр., 11, 1968, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труднощі — (важкі обставини, які доводиться долати) ускладнення, скрута. Словник синонімів Полюги
  2. труднощі — тру́днощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. труднощі — Утруднення, ускладнення, жм. труднація; (росту) митарства, проблеми, хвороби; (побутові) клопоти, нестатки, злидні, нужда; П. ПЕРЕШКОДА, завада. Словник синонімів Караванського
  4. труднощі — Скрута, скрутність, сутуга, сутуж, сутужність, тягар, тяжкість, важкість, клопіт, турбота, тарапата, завада, перешкода, перепона, див. біда, нужда, утруднення Словник чужослів Павло Штепа
  5. труднощі — ТРУ́ДНОЩІ, ів, мн. 1. Перешкоди, які вимагають великих зусиль для переборення, подолання. Він довгі літа мусив боротися в різними труднощами, а почасти навіть з традиціями сусідськими, які виробились були за часів батька... Словник української мови у 20 томах
  6. труднощі — -ів, мн. 1》 Перешкоди, які вимагають значних зусиль для переборення, подолання. || з означ. Нестатки. 2》 чого, які і без додатка. Скрутні, важкі обставини, умови, в яких щось відбувається, триває. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. труднощі — ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст. Словник синонімів української мови
  8. труднощі — Тру́днощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. труднощі — Труднощі, -щів ж. мн. Трудныя дѣла. Шейк. Словник української мови Грінченка