1. Словник української мови в 11 томах

трудовник

ТРУДО́ВНИК, а, ч., заст. Трудівник.

Не зібрав трудовник спадку Малим сиротам своїм, А зоставив добру згадку, — Тяжко в світі битись їм (Граб., І, 1959, 513).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трудовник — ТРУДО́ВНИК, а, ч., заст. Трудівник. Не зібрав трудовник спадку Малим сиротам своїм, А зоставив добру згадку, – Тяжко в світі битись їм (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  2. трудовник — -а, ч., заст. Трудівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трудовник — Трудо́вник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. трудовник — Трудовник, -ка м. Труженикъ. Щог. Сл. 67. Дайте ради Христа, трудовники Божії. Харьк. Кіев. г. Словник української мови Грінченка