1. Словник української мови в 11 томах

трупопокладення

ТРУПОПОКЛА́ДЕННЯ, я, с., архл. Обряд поховання померлих — закопування в яму в скорченому положенні або на спині з витягнутими ногами.

У похоронному обряді племен, які займали територію сучасної Молдавії, є риси, що зближують їх із західно-подільською групою.. Поряд із скорченими трупопокладеннями трапляються трупоспалення в урнах (Нариси стар. іст УРСР 1957, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трупопокладення — трупопокла́дення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. трупопокладення — ТРУПОПОКЛА́ДЕННЯ, я, с., архл. Обряд поховання померлих – закопування в яму в скорченому положенні або на спині з витягнутими ногами. Словник української мови у 20 томах
  3. трупопокладення — -я, с., археол. Обряд поховання померлих – закопування в яму в скорченому положенні або на спині з витягнутими ногами. Великий тлумачний словник сучасної мови