трусливий
ТРУСЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що боягу́зливий; легкодухий.
Сам [Турн] як опарений кричав: «Сюди, трусливії Троянці,.. Зарились в землю, мов кроти..» (Котл., І, 1952, 215).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me