трясун
ТРЯСУ́Н¹, а́, ч., техн. Пристрій із жолобів, що трясуться, для транспортування сипких тіл.
ТРЯСУ́Н², а́, ч. Член містичної релігійної секти п’ятидесятників.
Ватажки антирадянської зграї трясунів особливо яскраво показали своє справжнє вороже обличчя під час Вітчизняної війни (Наука.., 8, 1958, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трясун — трясу́н 1 іменник чоловічого роду пристрій для транспортування трясу́н 2 іменник чоловічого роду, істота член секти розм., зневажл. Орфографічний словник української мови
- трясун — ТРЯСУ́Н¹, а́, ч., техн. Пристрій із жолобів, що трясуться, для транспортування сипких тіл. ТРЯСУ́Н², а́, ч. Член містичної релігійної секти п'ятидесятників. Словник української мови у 20 томах
- трясун — I -а, ч., тех. Пристрій із жолобів, що трясуться, для транспортування сипких тіл. II -а, ч. Член релігійної секти п'ятдесятників. Великий тлумачний словник сучасної мови