1. Словник української мови в 11 томах

трійчаки

ТРІЙЧАКИ́, і́в, мн. Те саме, що трійча́та.

Із-за останньої скирти вийшов чоловік у брилі з трійчаками на плечі (Десняк, Десну.., 1949, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трійчаки — трійчаки́ множинний іменник вила Орфографічний словник української мови
  2. трійчаки — див. вила Словник синонімів Вусика
  3. трійчаки — ТРІЙЧАКИ́, і́в, мн. Те саме, що трійча́та. Із-за останньої скирти вийшов чоловік у брилі з трійчаками на плечі (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
  4. трійчаки — -ів, мн. Те саме, що трійчата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трійчаки — ТРІЙЧА́ТА (вила з трьома ріжками), ТРІЙЧАКИ́, ТРІЙЧА́ТКИ. У руках у мене вила-трійчата, залізні (Остап Вишня); Із-за останньої скирти вийшов чоловік у брилі з трійчаками на плечі (О. Словник синонімів української мови