1. Словник української мови в 11 томах

тугаї

ТУГА́Ї, їв, мн., геогр. Густі зарості на берегах річок і озер в пустелях і напівпустелях Середньої Азії.

По низьких берегах рік і озер [в Середній Азії] трапляються тугаї (Фіз. геогр., 7, 1957, 190);

Тугаї — густі, майже непрохідні зарості на берегах річки, буйні дикі оазиси (Веч. Київ, 3.II 1966, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тугаї — туга́ї множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. тугаї — ТУГА́Ї, їв, мн., геогр. Густі зарості на берегах річок і озер в пустелях і напівпустелях Середньої Азії. По низьких берегах рік і озер [в Середній Азії] трапляються тугаї (з навч. літ.); Тугаї – густі, майже непрохідні зарості на берегах річки, буйні дикі оазиси (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тугаї — -їв, мн., геогр. Густі зарості на берегах річок та озер у пустелях і напівпустелях Середньої Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови