туманочок
ТУМАНО́ЧОК, чку, ч., нар.-поет. Пестл. до тума́н¹ 1.
А від того туманочку Світа не видати… Тяжко-важко на чужині Родину зібрати (Укр.. лір. пісні, 1958, 432);
Ні, не дави, туманочку! Сховай тілько в полі, Щоб ніхто не знав, не бачив Моєї недолі!.. (Шевч., І, 1963, 308).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туманочок — тумано́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- туманочок — ТУМАНО́ЧОК, чку, ч., нар.-поет. Пестл. до тума́н¹ 1. А від того туманочку Світа не видати... Тяжко-важко на чужині Родину зібрати (з народної пісні); Ні, не дави, туманочку! Сховай тілько в полі, Щоб ніхто не знав, не бачив Моєї недолі!.. (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- туманочок — -чку, ч., нар.-поет. Пестл. до туман I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- туманочок — Туманочок, -чку м. ум. отъ туман. Словник української мови Грінченка