1. Словник української мови в 11 томах

тупоходий

ТУПОХО́ДИЙ, а, е, розм. Який має повільну ходу (про коня).

Кінь тупоходий (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупоходий — тупохо́дий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. тупоходий — ТУПОХО́ДИЙ, а, е, розм. Який має повільну ходу (про коня). Кінь тупоходий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. тупоходий — -а, -е, розм. Який має повільну ходу (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тупоходий — Тупохо́дий, -а, -е О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у. Словник української мови Грінченка