1. Словник української мови в 11 томах

турбобудівник

ТУРБОБУДІВНИ́К, а, ч. Робітник, фахівець, що працює в галузі турбобудування.

Перед війною радянські турбобудівники вийшли на світові рубежі (Наука.., 4, 1973, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турбобудівник — турбобудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. турбобудівник — ТУРБОБУДІВНИ́К, а, ч. Робітник, фахівець, що працює в галузі турбобудування. Перед війною радянські турбобудівники вийшли на світові рубежі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. турбобудівник — -а, ч. Робітник, фахівець, що працює в галузі турбобудування. Великий тлумачний словник сучасної мови