турель

ТУРЕ́ЛЬ, і, ж., військ. Станок для кулемета і малокаліберної гармати, що забезпечує їх обертання в горизонтальній і вертикальній площинах.

Сидів [сержант] високо над ящиками аж під стелею літака, виткнувши голову в люк, в якому на турелі обертався спарований кулемет (Перв., Дикий мед, 1963, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турель — туре́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. турель — ТУРЕ́ЛЬ, і, ж., військ. Станок для кулемета і малокаліберної гармати, що забезпечує їх обертання в горизонтальній і вертикальній площинах. Сидів [сержант] високо над ящиками аж під стелею літака, виткнувши голову в люк, в якому на турелі обертався спарований кулемет (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  3. турель — -і, ж., військ. Станок для кулемета і малокаліберної гармати, що забезпечує їх обертання в горизонтальній і вертикальній площинах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. турель — ту́ре́ль (франц. tourelle, букв. – башточка) станок для кулеметів або малокаліберних автоматичних гармат, що забезпечує їх обертання у горизонтальній та вертикальній площинах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. турель — (ісп.) Невелика оборонна башта, якою часто забезпечувався донжон кастильського замку в Іспанії середньовічних часів. Архітектура і монументальне мистецтво