туркотливо
ТУРКОТЛИ́ВО. Присл. до туркотли́вий 2.
Телефон туркотливо урвав Титанові міркування (Досв., Вибр., 1959, 330);
Жниварка знову туркотливо Заспівала рівно, без упину На широкій і веселій ниві (Мас., Сорок.., 1957, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туркотливо — туркотли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- туркотливо — ТУРКОТЛИ́ВО. Присл. до туркотли́вий 2. Телефон туркотливо урвав Титанові міркування (Олесь Досвітній); Жниварка знову туркотливо Заспівала рівно, без упину На широкій і веселій ниві (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
- туркотливо — Присл. до туркотливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови