тутукання
ТУТУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. туту́кати і звуки, утворювані цією дією.
Вистукує свій дріб дятел.. Стурбована його тріскучим тутуканням, перелітає по вершинах молодих сосонок білка (Збан., Малин. дзвін, 1958, 96).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тутукання — туту́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- тутукання — ТУТУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. туту́кати і звуки, утворювані цією дією. Вистукує свій дріб дятел .. Стурбована його тріскучим тутуканням, перелітає по вершинах молодих сосонок білка (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- тутукання — -я, с., розм. Дія за знач. тутукати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови