1. Словник української мови в 11 томах

туф

ТУФ, у, ч., геол. Пориста гірська порода вулканічного або осадового походження; застосовується як будівельний матеріал.

Вірменія багата на різноманітні будівельні матеріали: туфи, пемзу, базальти, мармур, вапняки, граніти. Всесоюзне значення мають вулканічні за походженням рожевий туф і пемза (Ек. геогр. СРСР, 1957, 338).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туф — туф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. туф — ТУФ, у, ч., геол. Пориста гірська порода вулканічного або осадового походження; застосовується як будівельний матеріал. Вірменія багата на різноманітні будівельні матеріали: туфи, пемзу, базальти, мармур, вапняки, граніти (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. туф — -у, ч., геол. Пориста гірська порода вулканічного або осадового походження; застосовується як будівельний матеріал. Вулканічні туфи — зцементовані тверді продукти виверження вулканів. Великий тлумачний словник сучасної мови